Оподаткування валютних операцій: що потрібно знати

Валютні операції — це будь-який рух грошей між резидентами та нерезидентами. Сюди входить обмін валюти, розрахунки за зовнішньоекономічною діяльністю (контракти, інвойси), а також переказ дивідендів дочірнім компаніям. Зараз регулятори більш пильно стежать за подібними операціями. Наприклад, Нацбанк України запустив перший етап валютної лібералізації. Тепер можна набагато простіше проводити деякі платежі за кордон, але при цьому розширив інструменти моніторингу ризик-операцій.

Для малого та середнього бізнесу це подвійний виклик:

• Потрібно знати, які операції вважаються валютними і як вони оподатковуються (інакше прийде донарахування).
• Важливо організувати бухоблік так, щоб курсові різниці не «з'їли» прибуток.

Тому варто розуміти, як правильно вибудувати процес комплаєнсу. Давайте розберемо, що саме підпадає під валютне регулювання, як розраховується податок для фізичних осіб і компаній, які звіти потрібні і за що реально штрафують. 

Що вважається валютною операцією?

У Законі України «Про валюту та валютні операції» № 2473-VIII валютні операції визначаються як будь-які розрахунки або переміщення коштів між резидентами і нерезидентами, а також угоди, де розрахунковою одиницею служить іноземна валюта або еквівалентний їй актив. Ключовий критерій — участь іноземної валюти або нерезидента.

Під це визначення підпадають:

• Купівля/продаж валюти через банк або фінкомпанію
• Пересилання коштів на рахунок нерезидента або отримання їх звідти
• Імпорт/експорт товарів і послуг з платежем у валюті
• Видача або погашення кредитів, номінованих у валюті
• Купівля акцій, облігацій, деривативів в іноземній юрисдикції
• Хеджування валютного ризику

Що важливо: новітні послаблення НБУ (Постанова № 53 від 9 травня 2025 р.) зняли ряд військових обмежень, але розширили автоматичний моніторинг таких угод.

Що НЕ вважається валютною операцією?

При цьому валютними операціями не вважаються:

• Перекази в гривні між резидентами всередині країни.
• Електронні платежі в гривні, якщо немає обміну на валюту.
• Внутрішні переміщення валютної виручки на рахунках однієї компанії в українському банку.

Оподаткування валютних операцій фізичних осіб

В першу чергу, варто розуміти, які саме операції підпадають під оподаткування. Для фізичних осіб це:

• Винагорода від нерезидента, виплачена в іноземній валюті 
• Дивіденди, купонний дохід, приріст капіталу при продажу цінних паперів
• Дохід від валютного вкладу за кордоном
• Платіж у валюті від орендаря-нерезидента
• Продаж або обмін криптоактивів на фіат

З таких доходів утримується 18% прибуткового податку і 5% військового збору.

Оподаткування валютних операцій у юридичних осіб та ФОП

Для цих категорій існують інші податки:

• Податок на дохід – 18%
• Єдиний податок (для ФОП 3-ї групи) – 5%
• ПДВ – 0% (для експорту товарів) і 20% (для імпорту послуг від нерезидента)

Для юридичних осіб та ФОП на загальній системі дохід виникає на дату переходу прав або надання послуг (за курсом НБУ). Для ФОП на «спрощенці» – в день надходження валюти на рахунок. При цьому бізнес може зберігати валюту без обмежень.

Валютний контроль і звітність

Існує три рівні валютного контролю: банки → НБУ → податкова. Найчастіше банки цікавлять терміни розрахунків за контрактом (не більше 365 днів), платежі в юрисдикціях з «чорного» або «сірого» списку FATF і операції на суму понад 400 000 ₴.

Крім того, варто зберігати такі документи:

• SWIFT/SEPA-виписки банку про надходження коштів.
• Інвойси та акти виконаних робіт.
• Договір з контрагентом-нерезидентом.
• Банківську довідку про конвертацію (якщо ви відразу продали валюту).
• Довідку іноземної податкової про утриманий податок (для заліку).

На практиці банки все частіше запитують ці ж документи на вимогу фінмоніторингу; готовий комплект закриває відразу два ризики — податковий і AML.

Відповідальність за порушення

Зараз існують такі санкції:

• Несвоєчасна оплата за контрактом (> 365 днів) — пеня 0,3 % від суми заборгованості за кожен день (максимум 100 % контракту)
• Відсутність документів, запрошених банком – штраф 51 000 – 102 000 ₴; можливе блокування рахунку
• Неправильні відомості у звітності – адмінштраф керівнику 17 000 – 34 000 ₴
• Порушення порядку розрахунків готівковою валютою – штраф 1 000 – 3 000 НМДГ (17 000 – 51 000 ₴) на посадову особу
• Втягнення в схему «немає економічної мети» – заморожування платежу та повідомлення в СБУ/ДНС, а також ризик кримінальної відповідальності за ст. 209 (відмивання грошей) або ст. 200 КК (незаконні валютні операції)

На практиці кримінальні справи частіше порушують, коли валютні порушення «перетинаються» з ухиленням від податків, контрабандою або виведенням коштів в офшори.

Особливі випадки

Однак є й окремі ситуації, які варто розглянути.

Наприклад, всі надходження від нерезидентів вважаються потенційним доходом і оподатковуються, особливо якщо:

• регулярні (щомісячні, раз на 2 тижні);
• з описом “оплата за послуги”, “honorarium”, “salary” тощо;
• від юридичної особи або фріланс-платформи (Upwork, Fiverr, Binance та ін.).

Перекази від батьків, братів/сестер, дітей або подружжя не оподатковуються, але потрібно підтвердити спорідненість (свідоцтва, паспорти, шлюбний договір). Краще оформити такий платіж як дарування, додати копію паспорта відправника та банківський чек.

Окремо варто сказати про перекази в криптовалюті. В Україні крипта офіційно не визнана валютою, але з 2023 р. діє трактування як нематеріального активу. Якщо ви обміняли або продали крипту, на суму різниці нараховується податок 18% + 5%. За зберігання криптовалюти податок не нараховується.

Висновок

Валютні операції — це не тільки експорт або інвестиції, але і «невидимі» транзакції: фріланс-гонорари, перекази від родичів, криптовалюта і навіть надходження на Payoneer. Більшість штрафів, пені та блокувань виникає не тому, що хтось навмисно порушує, а через брак інформації та слабкий документообіг.

Валютна свобода зростає, але з нею зростає і автоматизація контролю. Той, хто знає правила і оформляє документи правильно — захищений від санкцій і неприємних сюрпризів.